Анюта

Анюта - це не я. Це одна з причин моєї довгої-довгої відсутності. У мене було перше серйозне замовлення, більш того - дуже велике замовлення: аж цілих п'ять ляльок поїхали у славне місто Ужгород.
А розпочалось все з простої згадки про мій подарунок Наталці і якось дівчатка з відділення по черзі вирішили замовити у мене подарунки для рідних на свята. Першою, в принципі, була не сама Наталка, але розпочну я саме з цієї ляльки, тому що завтра у майбутньої її хазяйки день народження і хоч вона не зможе саме в цей день її отримати, проте фото її маленької копії все ж порадують іменинницю.
Тож розповім трохи про Анюту. Це менша Наталчина сестричка і Анюта - це її повне ім'я. Така собі маленька родзинка, яка вирізняє дівчину серед інших Анн і Ганн. Анюта навчається у Львові на фармацевта, любить дискотеки і свою сестричку. Взагалі за той час, що я вивчала фото і намагалась ближче познайомитись зі своїми моделями, я встигла їх дуже полюбити. І ось про Анюту у мене склалось враження, що вона така чарівна і сонячна, як і її сестра. Сподіваюсь вона не дуже на мене образиться, якщо я викладу тут її фото.

Ось таку чарівну дівчину я мала за модель. Взагалі я спочатку не знала, що у мене вийде, але розпитуючи Наталку, переглядаючи фото, та й шиючи потихеньку, я почала вибудовувати образ.

Це єдина лялька з п'ятьох, яка не має верхнього одягу. Він то спочатку був задуманий, але потім ми вирішили, що ліпше буде без нього. Також у Анюти принципово нове для мене взуття, яке навдивовижу легко пошилось і тепер мені дуже подобається. Ось такі туфлі:

Загалом основним Наталчиним проханням були вузенькі джинси (їх пошиття також було для мене в новинку, але здається я впоралась) і велика шоколадна сумка. І те, і інше я відтворила.

Зі шкірою, а точніше з шкір замінником, теж цікава історія. Я довго блукала по секондам, щоб придбати якусь сумку, що можна було розкроїти на матеріал, але не могла знайти вдалого кольору. Аж тут чоловік приносить мені з роботи цілий мішок зразків тканин на дивани, які у них були продубльовані. Це було свято якесь! Серед тих зразків були і набори шкір замінників різноманітних кольорів і фактур. Те, що лікар прописав.

І ось що у мене зрештою вийшло:

Туніка пошита з німецької тканини з набору, що я замовила ось у цьому магазині. Також я привчилась користуватись клеєвою павутинкою - шикарна річ, скажу я вам. Не треба мучитись з підшивкою низу джинсів, рукавів чи будь чого подібного - підкладаєш у згин павутинку, проводиш праскою - і вуаля!

Так як Анюта фармацевт, то брошку я підібрала в медичну тему. Щоправда я не впевнена, що символ дійсно медичний, але дуже схоже. Мда, от в процесі написання погуглила, а це виявляється крилатий кадуцей - символ Державної податкової служби. :)))) Хто б міг подумати. Ну, зрештою, його можна зняти і подарувати знайомому податківцю (може теж буде корисно).

Ось що означає цей символ: кадуцей (від грецького – “посох вісника”) із двома зміями. Кадуцей – крилатий посох примирення, мудрості і взаєморозуміння. Він символізував торгівлю, багатство, мир і добробут ще в Стародавній Індії та Месопотамії. Пізніше був запозичений грецькою культурою. В античному Римі знак у вигляді крилатого жезла, оповитого двома зміями, був атрибутом бога Меркурія і став символом мирної торгівлі.

За давньогрецькою міфологією Гермес, посланець богів, одержав крилатий посох, здатний примиряти супротивників. І коли він вирішив випробувати його, то помістив між двома зміями, що борються. Вони вмить оповили жезл в обопільній згоді.

Так що я також бажаю Анюті багато-багато мудрості і поменше конфліктних ситуацій в житті. (О як викрутилась :)

А щоб лялька не виглядала дуже строго, я зробила їй цікаву прикрасу, з якою вона трішки схожа на хіппі. Але такі пов'язки модні цьогоріч:

Дівчатка дуже мене просили, щоб я не забула про етикетки з моїм ім'ям, як у Наталки. Але той спосіб, яким я їх робила, все ж не дуже гарний, тому я скористалась тим, про який багато пишуть у інтернеті - термотрансферний папір. Це спеціальний вид паперу, на якому зображення друкується у дзеркальному вигляді, а потім за допомогою праски переноситься на тканину. Приклеюється, по суті, тоненька плівочка із зображенням, її навіть потім можна прати. Ось так виглядають мої етикетки:

Така ось чарівна дівчинка буде подарунком не менш чарівній хазяйці і, сподіваюсь, вони сподобаються одна одній. Принаймні замовниця, здається, лишилась задоволеною.

А цей колаж я зробила спеціально, щоб Наталка могла завтра відіслати його іменинниці:

На сьогодні це все. Буду щодня писати про решту ляльок, щоб трохи компенсувати свою відсутність.
До речі вітаю всіх Анн, Ганн, Ганнусь і Анют з днем янгола!