Ну ось, трошечки поінтригувала, тепер вже можна і розказати. Сама ніяк не могла вже дочекатись.
Передісторія:
За день чи за два до мого дня народження минулого року кур'єр приніс на роботу посилку. Ці кур
'єри доставляють всю нашу кореспонденцію, тому спочатку я нічого не зрозуміла. Ще й якраз всі мої колеги були у залі, шеф стояв біля столу, тому всі дивились, що там за пошта. Почавши розпаковувати, я вже щось запідозрила. Ну там: якісь листівки на Новий Рік прислали заздалегідь, чи рекламу якусь, абощо. Але потроху до мене дійшло, що це подарунковий пакет, а у ньому мене чекала листівка і класний шарф. Я взагалі дуже-дуже люблю різні шарфи :) А цей просто неймовірний - пасує під усе. Я аж пищала від задоволення. І всі були дуже здивовані. Ось такий неочікуваний подарунок мені зробила моя колега з Ужгорода, дуже сонячна і позитивна дівчина Наталка.
Так буває часом, що спорідненість душ, як то кажуть, виникає з тією людиною, яку навіть ніколи в житті не бачив. Ми з Наталкою часто зідзвонюємось по роботі, намагаємось допомагати одна одній, жаліємось на роботу і начальників, але жодного разу не зустрічались вживу. Тим не менш я все одно знаю, яка це чудова людинка. Щебетушка і реготушка, золотулька, як вона сама каже. Ось така вона:
Отже я точно знала, що маю їй теж зробити якийсь сюрприз. І навіть не через те, що вона так зробила, а просто тому, що вона на це заслуговує (так-так, Наталі, якщо ти це читаєш, не треба казати, що ти не заслуговуєш).
Були у мене різні думки, але так як тема іграшок мене не покидала останнім часом, то я весь час читала різні форуми і там натрапила на ляльку, яка була дуже схожа на Наталку. Тож, вперед.
Про процес закупівлі матеріалів я писала раніше. А ще ми прибирали на дачі і знайшли коробку з різними тканинами, які вивезли туди до ремонту. А там був відріз тканини, що дуже схожа на штучне хутро. Взагалі цей відріз навряд чи можна було кудись приткнути, бо він розміром десь 40Х40 см. - ну те, що лікар прописав для ляльки. До речі ще й лишилось :)
Якщо чесно, шити зі спеціально призначених для того матеріалів - саме задоволення. Не порівняти з тим, як я шила зайців із старих сорочок і простирадла, що затоноване чаєм. Найважче було, звичайно, з хутряною тканиною: важко рівно зшити між собою деталі, а обрізати доводилось лише над смітником, бо все було у хутрі. Але все одно - результат вийшов чудовим. До речі у хутрі ще й плюс: різні корегуючі шви можна було легко сховати.
Тепер в деталях:
Лялька виготовлена із бежевого льону, набита холофайбером. Ніжки для стійкості прокладені картоном, а в черевичках ще (секрет-секрет) по два еліпси із старого СД-диску (ох, як я його різала, жодні ножиці не брали :)) Черевички зроблені із фетру кольору молочного шоколаду, декоровані жовтою стрічкою і гудзичками. Сукня і панталончики зроблені із бавовни: сукня з тільдовської, а панталони із знайденої в чарівній коробці з дачі. Оздоблені білим мереживом. Підклад шубки також з двох видів бавовни. Гудзички застібаються на петельки із стрічки. Волосся з бавовняної нитки. Стрижку робила сама :)) Наталочка впевнено стоїть на ніжках. Ручки та ніжки на гудзиковому кріпленні, тому вона може сидіти і тримати ручки в різних позах.
Ну а тепер фото:
Ось така вона була ще без личка і шубки. Ручки тримаються на шпильках, але стоїть, гордо задерши голову, бо знає, що вийде гарною :)
А це одна з тих підвісочок, які мені прислали у подарунок. А й справді: made with love!
Хитрим маневром я випитала в Наталки які квіти їй подобаються. Так що присутні і ромашки і білі троянди. Троянди покупні, зроблені із вспіненого латексу. Спочатку смерділи неймовірно, але, на щастя, видихалось. Я ще й духами запшикала :)
Позувала Наталка як справжня модель:
Шубка розстібається, але не знімається.
Волосся можна розчесувати, хоча без фанатизму.
Мурзік теж не хотів бути осторонь:
А ще я придумала як зробити етикетку. Спосіб правда не для масового виробництва, але мені підійшов: обрізки льону підходящої величини приклеїти на листок, роздрукувати заздалегідь виконані гарним шрифтом написи, швиденько зняти з листка, щоб не приклеїлось міцно і вуаля:
Для транспортування Наталочки я пошила мішечок з цупкої тканини і органзи, що зав'язується на стрічку. Тут ще згодилась одна трояндочка, яка була зайвою у букеті (і навіщо їх там 12?). Ось так:
День народження у Наталки 8 липня, тож позавчора я остаточно зробила ляльці зачіску, розчесала її гарно, пообіймалась і пофоткалась:
Прийшла пора прощатись.
Мої улюблені Bright crystal від Versace тут недарма - вона теж ними пахне :)
А ще там на фоні на коробці видно нову подушечку для голок.
Ось так обв'язала волосся, щоб не дуже лохматилось під час пересилки.
Ну ось - лишилось покласти у коробку і адью.
Відправляла Новою поштою вчора, з запасом, а то може де затримається. Але зрештою Наталка отримала свій подарунок уже сьогодні. Поки знаю, що їй сподобалось, подробиць ще не встигли обговорити.
Але я насправді щаслива: щаслива, що в моєму житті є такі чудові люди; щаслива, що я власними руками можу створити для когось якщо не казку, то хоча б гарний настрій.
Тому, незважаючи на різні негаразди, я цілий вечір посміхаюсь. І хочу побажати всім: створюйте своє щастя, не забувайте про дорогих людей поруч, даруйте подарунки від душі, а не для галочки. Адже це таке приємне відчуття!
І ще раз з наступаючим тебе, Наталі!!! :)
Так що тепер мені не буде втомлюватись спина і шия. А наскільки зручніше стало, ммм. Ось тільки вчусь вишивати двома руками: одна зверху, одна знизу.
